- розбракувати
- —————————————————————————————розбракува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбракувати — див. розбраковувати … Український тлумачний словник
розбракований — а, е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до розбракувати. || розбрако/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розбракування — я, с., спец. Дія за знач. розбракувати … Український тлумачний словник